“Мене позбавили премії ні за що!” – або чому під час перевірки не завжди правим виявляється той, хто скаржиться
«Я хочу, щоб ви нарешті навели тут порядок! Я працюю, стараюся, віддаю підприємству свій час, а мене ще й карають за це грошима!».
Саме з такими емоціями Сергій (ім’я змінено) звернувся до Держпраці. Чоловік був обурений поведінкою керівництва та переконаний, що став жертвою особистої неприязні.
За його словами, керівник навмисно прискіпувався до кожної дрібниці, вимагав неможливого, а позбавлення премії стало останньою краплею. Особливо боляче було бачити, як колеги отримують додаткові виплати, тоді як він залишається без них.
«Я не збираюся мовчати! Нехай перевірять, як тут насправді ставляться до людей!» – заявив Сергій.
На підприємстві до візита інспектора поставилися серйозно. Керівництво наполягало, що жодного переслідування немає, а рішення щодо премії було обґрунтованим.
Під час проведення інформаційного заходу, для з’ясування обставин роботодавець надав положення про преміювання, посадову інструкцію, документи щодо виконання працівником своїх обов’язків.
І тут історія набула несподіваного повороту.
Виявилося, що премія не була гарантованою виплатою, а залежала від результатів роботи. Документи засвідчили, що Сергій систематично не виконував завдання вчасно, допускав помилки та неодноразово залишав робоче місце раніше встановленого часу без погодження з керівником.
Те, що чоловік називав постійними причіпками, виявилося зауваженнями щодо конкретних недоліків у роботі. А колеги, яким він так заздрив через отримані премії, справді виконували встановлені показники.
За результатами з’ясування обставин підтвердження заявлених працівником порушень трудового законодавства не знайшлося. Натомість документи свідчили про обґрунтованість рішення роботодавця щодо преміювання.
Сергій очікував, що посадова особа Міжрегіонального управління поставить крапку в його конфлікті з керівництвом і доведе несправедливість ставлення до нього, однак замість очікуваного підтвердження власної правоти він отримав нагоду подивитися на ситуацію з іншого боку.
Іноді найнеприємніше відкриття – це зрозуміти, що проблема не завжди в інших.
Трудові права – це не лише можливість вимагати, а й обов’язок відповідати. Кожен працівник має право на повагу, справедливу оплату праці та захист від незаконних дій роботодавця. Але водночас він повинен сумлінно виконувати свої обов’язки, дотримуватися трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.
Держпраці наголошує: захист трудових прав передбачає дотримання законодавства як роботодавцем, так і працівником. Саме прозорі правила, належне документальне оформлення та відповідальне ставлення до трудових обов’язків сприяють формуванню справедливих трудових відносин.
