Додаткову відпустку на дітей надають (ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки):
- одному з батьків (не лише матері!), які мають 2-х або більше дітей віком до 15 років. Зверніть увагу, що за рік, у якому дитина досягає 16 років, право на додаткову відпустку втрачається, тобто відпустка не надається. Востаннє отримати таку відпустку можна у рік, у якому один з двох дітей досягає 15 років;
- одному з батьків, які мають дитину з інвалідністю;
- одному з батьків, які усиновили дитину;
- матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
- одинокій матері;
- батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у т. ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному з прийомних батьків.
Додаткова соціальна відпустка на дітей надається тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів (ч. 2 ст. 19 Закону про відпустки). Мається на увазі за один рік, а не накопичена за кілька років.
Додаткова соціальна відпустка на дітей має такі особливості:
- якщо вона не використана, то право на неї зберігається. Відпустку також можна й переносити. Грошова компенсація відпустки нараховується тільки у разі звільнення. Працівник щороку має право на відпустку на дітей за основним місцем роботи та за кожним трудовим договором за сумісництвом (лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 № 438/13/116-16, від 26.06.2019 № 751/0/204-19; лист Мінекономіки від 27.08.2021 № 4712-06/42842-07);
- оплачується така відпустка за рахунок підприємства, як і щорічна. За тими ж правилами розрахунку відпускних;
- період часу, за який надається відпустка, — календарний рік, а не робочий рік. Це відрізняє її від щорічних відпусток. Право на таку відпустку повної тривалості у такому разі виникає незалежно від відпрацьованого часу, з 01 січня нового року. Якщо нею не скористатися, то з кожного 01 січня вона накопичується;
- святкові і неробочі дні у тривалості відпустки не рахуються у тривалості, а також і не оплачуються. Тут усе, як і у щорічних відпусток;
- відпустка на частини не ділиться, тобто одразу надаються всі 10 к. днів. Виняток — особи, які мають одразу дві причини на надання такої відпустки. Тоді вони можуть її поділити на 10 + 7 (лист Мінсоцполітики від 12.05.2015 № 256/13/116-15);
- з «дитячої» відпустки не можна відкликати, так як усі ситуації відкликання описані у ч. 3 ст. 12 Закону про відпустки і вони стосуються щорічної відпустка, а дана відпустка не є щорічною;
- не можна зарахувати «дитячу» відпустку у тривалість щорічної основної чи додаткової. Це самостійна відпустка, яка не зменшує щорічну.
Головний державний інспектор Управління інспекційної діяльності в Одеській області Оксана Міхно
