В Україні триває реформа децентралізації, метою якої є створення ефективної системи місцевого врядування, що матиме можливості та ресурси правильно реагувати на потреби місцевого населення. Питання дотримання ґендерної рівності особливо актуальне в контексті децентралізації. В ході реформи громади отримали більш широкі повноваження і вже самі визначають напрямки свого економічного та соціального розвитку, надають послуги, вивчають та реагують на потреби мешканців – жінок та чоловіків різних соціальних груп.

Розуміння ґендерних відмінностей і нерівності є частиною аналізу місцевого економічного розвитку. Під час проведення такого аналізу «жінок» і «чоловіків» розглядають не як одне ціле, а намагаються зрозуміти соціальні змінні: яка ситуація з молодими чоловіками, старшими жінками, молодими дівчатами з фізичними вадами, старшими чоловіками, які належать до національної меншини, тощо. Розуміння цих аспектів допомагає побудувати чіткішу та точнішу картину економічних змінних і перспектив.

Місцеві органи влади можуть використовування інструменти ґендерного аналізу, такі як: аналіз доступності послуг для жінок та чоловіків, ґендерно-чутливе стратегічне планування, ґендерне бюджетування, які потребують використання даних розмежованих за ознакою статі. Це дає можливість враховувати відмінність у потребах жінок та чоловіків та краще їх задовольняти за допомогою реалізації місцевих програм.

Крім того, питання дотримання принципу ґендерної рівності – це мета сама собою, зважаючи на міжнародні зобов’язання щодо забезпечення прав жінок і дівчат. Громада має бути зацікавлена в тому, щоб чоловіки та жінки були рівними партнерами в будь-яких ініціативах з економічного розвитку.

Жінки, в цілому, є більш вразливими, ніж чоловіки, оскільки вони частіше потерпають від ґендерної прямої чи непрямої дискримінації через існування глибоко вкорінених стереотипів, патріархальних поглядів на роль жінки і чоловіка в суспільстві, поширеність насильства щодо жінок, дискримінаційні закони та/чи практики, традиції, звичаї, сприйняття та культурні норми. Деякі групи жінок зіштовхуються з множинними формами дискримінації та соціальним виключенням через свій вік, етнічну приналежність, інвалідність, географічне розташування чи багато інших різноманітних факторів. Саме тому аналіз вразливості жінок та чоловіків у контексті децентралізації є важливим, адже зосереджуватись на вразливих групах населення означає зосереджуватись на наданні їм більших прав і можливостей.

Включення ґендерної перспективи та розширення прав і можливостей жінок є ключовими для процесів децентралізації. Застосування ґендерно чутливого підходу до місцевого розвитку та процесів децентралізації є необхідним для того, щоб було можливим розпізнавати, реагувати та втілювати у життя особливі потреби, вразливості і можливості чоловіків та жінок.