Відповідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 31.01.2024 № 14.2.3-2-09/746-24 в регіональному ландшафтному парку «Приінгульський» (узбережжя річки Інгул село Софіївка Баштанського району Миколаївської області зареєстровано спалах вірусу грипу птиці (лебедів) типу А субтипу Н5
У зв’язку з міграцією перелітної птиці особливої актуальності набирає таке захворювання як пташиний грип. В Україні проникнення вірусу пов’язане з перелітними птахами, Одним із шляхів поширення може також стати завезення живих свійських птахів із неблагополучних регіонів.
Пташиний грип – це інфекційна хвороба птахів, що викликає один зі штамів вірусу грипу типу А. Вважають, що всі види птиці так чи інакше сприйнятливі до цієї інфекції. Мігруюча водоплавна птиця, найчастіше дикі качки є природним резервуаром вірусу пташиного грипу та причиною занесення інфекції в приватні господарства. Водночас завдяки природній резистентності ця птиця найменше сприйнятлива до інфекції й може подолати в процесі міграції значні відстані при цьому заражаючи домашню птицю. Велику занепокоєність викликає нещодавно виявлений факт, що свійські качки можуть мати безсимптомну форму інфекції, але при цьому виділяти патогенний вірус у довкілля і таким чином слугувати «мовчазним» переносником інфекції.
Віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину й несуть значний ризик для її здоров’я.
Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту. Хвора птиця сидить або стоїть у напів коматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці сягає 80–100%. Кури інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з часом зовсім припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечою, набряками в ділянці голови і шиї, синюшністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом рідше – симптомами ураження органів дихання.
Джерелом інфекції є хворі та перехворілі птахи, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Чинниками перенесення збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір’я. Механічні переносники: обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом. Вірус виділяється в навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і пташиним послідом.
Вірусоносійство в птиці, яка перехворіла, триває 2–3 місяці та більше. Інкубаційний період – 1–7 днів. В окремих випадках – від декількох годин до 7 діб і більше.
Превентивні заходи
Враховуючи ускладнення епізоотичної ситуації з грипу птиці рекомендуємо громадянам, які утримують курей, гусей, качок, індиків, перепелів, голубів, фазанів та інших птахів, щоб мінімізувати ризик занесення грипу птиці в особисті домогосподарства дотримуватись таких обов’язкових заходів:
- птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
- не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
- не допускати контакту домашньої птиці з дикою птицею, територія проживання та харчування якої тією чи іншою мірою пов’язані з людиною (ворони, голуби, горобці, синиці, сойки, галки, граки та інші) та особливо з дикою перелітною птицею;
- проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
- при підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини.
