За даними центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, Одеська область зберігає лідерство в Україні за рівнем захворюваності на туберкульоз. Всього в 2020 році в країні зареєстрували 17 593 випадки захворюваності на активний туберкульоз, включаючи рецедиви.
Станом на грудень 2020 року кількість хворих на активний туберкульоз по Одеській області досягло – 2775 осіб, з них ТБ/ВІЛ – 681. Варто зазначити, що найбільша кількість вперше виявлених хворих на туберкульоз виявлено саме в Одеській області.
Що таке туберкульоз?
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. У більшості випадків туберкульоз вражає легені, але захворювання може виникнути у будь-якому органі, наприклад, нирках, кістках, мозку, лімфатичних вузлах, кишечнику, шкірі, статевих органах тощо.
Мікобактерія туберкульозу є збудником туберкульозу, її ще називають паличкою Коха, на честь науковця, який відкрив цей збудник у 1882 році. Цей мікроорганізм полягає у тому,що він є стійким до навколишнього середовища, до тривалих високих температур та холоду.
Інша особливість збудника полягає у тому,що він дуже стародавній (туберкульозні ураження хребта виявлені при дослідженні людини періоду неоліту приблизно 5000 років до нашої ери) і добре прилаштувався до людини, а людина до нього. Він легко попадає в організм людини, проте, частіше не викликає захворювання, а вступає в “мирні” відносини з імунною системою організму, яка контролює його перебування в організмі. В “мирних” стосунках з людиною паличка Коха знаходить в “сплячому” стані в організмах більшості інфікованих осіб, проте захворювання не розвивається протягом їхнього життя. Лише у 10% осіб, які інфікувалися паличкою Коха, розвивається захворювання.
Групи ризику:
- ВІЛ-інфіковані особи
- особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти)
- особи із захворюваннями,що призводять до послаблення імунітету
- курці та особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики
- іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз
- особи, що перебувають за межею бідності, безробітні
- особи без визначеного місця проживання
- пацієнти психіатричних закладів
- затримані та особи, які перебувають під вартою, при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд
- працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими та туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.
Варто зазначити, що крім зазначених категорій осіб, що мають підвищений ризик до цієї хвороби, ймовірно, можуть захворіти особи, в яких імунна система зазнала ослаблення через надмірне перевантаження і виснаження організму. Такі стани бувають при перевтомі, надмірній праці і постійних стресових ситуаціях, поганому харчуванні (у тому числі виснажливих гіпокалорійних дієтах).
Також на туберкульоз можуть захворіти навіть особи з міцним імунітетом при масивному попаданні збудника захворювання в організм. Такі ситуації зазвичай виникають при близькому контакті з хворою на активний туберкульоз людиною через кашель, чхання, при розмові або попаданні в організм великої кількості повітря, яке заражене мікобактерією туберкульозу. Зараження може відбутися в закритих приміщеннях, які погано провітрюються,де перебуває або перебувала хвора на туберкульоз людина, у громадському транспорті, в магазині, кінотеатрі на будь-яких громадських приміщеннях з великим скупчення людей. На відкритому просторі ризик зараження менший ніж у закритому приміщенні!
Форми і стадії туберкульозу
Найчастіше туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень “відкриту” і незаразну – “закриту”. Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з мокротинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу, за “закритої” форми туберкульозу в мокротинні не виявляють мікобактерію туберкульозу і зазвичай такі пацієнти взагалі не кашляють.
“Закрита” форма туберкульозу – це зазвичай рання стадія захворювання, коли в легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2 см). “Відкрита” форма – це більш просунута стадія захворювання, коли в легенях визначають великі ділянки запалення з розпадом легеневої тканини (може бути враженою вся легеня або навіть обидві легені). Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. В цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з мокротинням. В легенях утворюються порожнини розпаду, які називають “кавернами”. Якщо туберкульоз виявляють у запущеній стадії, то таких каверн в легенях є багато.
У такому випадку потребується більше часу на лікування, а іноді і хірургічне втручання. Однак, навіть при запущеній стадії з наявністю каверн в легенях,захворювання можливо повністю вилікувати без втручання функції легень.
Позалегеневий туберкульоз – це незаразна форма захворювання. В таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людей, що захворіли. Для цих форм також характерні ознаки захворювання – нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, потіння вночі, ознаки ураження конкретного органу – збільшення лімфатичних вузлів, головний біль,болі у хребті та суглобах, ураженнях шкіри тощо.
Шляхи передачі туберкульозу:
- аерогенний шлях – зараження відбувається повітряно-крапельним або повітряно-пиловим способом
- аліментарний – через вживання непастеризованого молока і молочної продукції від хворих на туберкульоз корів, кіз
- контактний – через ушкоджену шкіру або слизові оболонки
- трансплацентарне зараження плоду можливе при заковтуванні плодом інфікованих мікобактеріями навколоплідних вод, через кров, при потраплянні фільтруючих форм мікобактерій до плода через плаценту, при пошкодженні плаценти під час пологів
- інші шляхи передачі мікобактерій в здоровий організм: через кон’юктиву ока, шкіру, статеві органи, при операціях тощо
Ознаки туберкульозу
Туберкульоз може тривалий час розвиватися без будь0-яких ознак. Уцей час, мікобактерія туберкульозу починає розмножуватися в легенях або інших органах, а імунна система намагається боротися з хворобою. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, у людини починають спостерігатися ознаки хвороби:
- кашель, що триває понад 2-3 тижні
- рясне потовиділення вночі
- слабкість
- безпричинна втрата ваги
- погіршення або відсутність апетиту
- підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень
- може бути кровохаркання, біль у грудній клітці, задишка
Що робити, якщо у вас з’явились хоча б деякі симптоми?
Негайно звернутись до дільничого лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз! Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному флюорологічному обстеженні і у вас немає ознак захворювання, це не означає,що ви не хворі. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли ураження легень є невеликим і не впливає на загальний стан організму. Якщо б не профілактичне обстеження, яке дозволило виявити туберкульоз на досимптомній стадії,захворювання продовжувало б розвиватись,уражало більші ділянки легень, що незабаром проявилось би кашлем та іншими легеневими симптомами.
Діагностика туберкульозу
Флюорографія – це рентгенологічний метод дослідження, що допомагає побачити вогнища ураження легень. Вогнище – це тінь на знімку з чіткими контурами діаметром до 1 см.
Бактеріологічне дослідження мокротиння – (за призначенням лікаря) для
цього пацієнтові роблять анестезію дихальних шляхів і вводять 15-20 мл фізіологічного розчину, підігрітого до 37 ºС. Пацієнт рефлекторно відкашлює цю рідину, її збирають в стерильний посуд і досліджують.
Основний метод діагностики туберкульозу у дітей та підлітків – туберкулінова проба (проба Манту). Вона робиться один раз на рік. Щоб виявити захворювання, пацієнтові вводять невелику кількість туберкуліну і через 48 годин оцінюють розмір індурації (ущільнення) навколо місця введення туберкуліну.
У таких випадках,коли туберкульоз уражає інші органи,проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок (комп’ютерну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини, голови, урографію) і в необхідних випадках біопсію ураженого органу для підтвердження діагнозу.
Лікування туберкульозу:
Оскільки туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів. Лікування і прийом препаратів призначається виключно лікарем та є індивідуальним. Самолікування може бути небезпечним та призвести до смерті хворого.
Профілактика туберкульзу
√ Дотримання здорового способу життя: відмова від алкоголю, паління та наркотиків
√ Дотримання прав особистої гігієни, у тому числі при спілкуванні з хворими
√ Дотримання гігієни у приміщеннях (вологе прибирання та провітрювання приміщень)
√ Вживання здорової збалансованої їжи, багатої на білки, жири і вітаміни
√ Рекомендовано займатись спортом або фізичними вправами, якомога більше перебувати на свіжому повітрі
√ Своєчасне проходження обстеження
√ Щеплення від туберкульозу (новонародженим, 7 та 14 років)
