Працівник має право на відшкодування моральної шкоди з боку роботодавця у разі порушення його законних трудових прав. Зокрема, таке право виникає, якщо порушення пов’язані з дискримінацією, мобінгом (цькуванням) або іншими неправомірними діями чи бездіяльністю роботодавця.
Обов’язковою умовою для відшкодування моральної шкоди є наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким підтверджено факт такого правопорушення. Саме суд встановлює факт порушення прав працівника та оцінює наслідки, яких зазнала особа.
Моральна шкода підлягає відшкодуванню, якщо внаслідок порушення трудових прав працівник зазнав моральних страждань, психологічного дискомфорту, втрати нормальних життєвих зв’язків, погіршення якості життя або змушений докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством України, зокрема положеннями Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України, а також процесуальним законодавством щодо звернення до суду та розгляду відповідних справ.
Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру та тривалості правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини роботодавця, а також інших обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, для отримання відшкодування моральної шкоди працівнику необхідно довести факт порушення його прав, наявність негативних наслідків морального характеру та причинно-наслідковий зв’язок між діями роботодавця і завданою шкодою, що підтверджується у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.
